Вірші про тата для дітей 3-4, 5-6, 7-10 років

Наш сайт Mamabook представляє велику підбірку гарних душевних віршиків про батька українською мовою. Для зручності всі вірші поділені на вікові групи.

Віршики для 3-4 років

***
На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені.
Автор: А. Костецький

***
Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!

***
Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Автор: С. Гордієнко

***
Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
Автор: С. Гордієнко

***
Ми із татом,
Ми — мужчини —
Тато й я!
І робота в нас своя:
Ремонтуємо замки.
Забиваємо гвіздки.
Тук-тук молоток —
І забили ми гвіздок.
Автор: Л. Рева

Вірші про тата для 5-6 років

***
Все на світі вміє тато:
Може шафу змайструвати,
Швидко цвях заб’є у стіну,
Ще й полагодить машину.
Я завжди йому кажу:
– Тату, дай допоможу!
Автор: Я. Мазур

***
Як весняне сонечко, усміхалась донечка.
В оченятах сяяли щастя промінці.

Тішилася донечка, що її долонечка,
крихітна долонечка, в татовій руці.

Щебетала донечка про жучка та сонечко.
З татком не боялася навіть павука.

Бо у світі цілому малюку несмілому
так спокійно й затишно в тата на руках.
Автор: Л. Вознюк

***
Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
Автор: О. Бундур

***
Мої руки незупинні —
то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині –
перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата
молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати,
бо навчаюся у тата!
Автор: П. Осадчук

***
Наш Андрійко вищий Гната,
За Андрійка вищий тато.
А за тата татів тато.
А за татового тата
Вища, мабуть,
тільки хата.
Автор: В. Хитрук

Вірші для учнів початкових класів

***
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
– Котрий найдорожчий тато?
– Мій, – скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, – я не дбаю –
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
Автор: С. Гордієнко

***
Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки,
Може малювать машинки,
Може поскладать картинки,
Може везти на собі,
Як на швидкому коні.
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.
Автор: І. Грошева

***
Завжди в мого тата
Різних справ багато:
Вранці – на роботу,
У гараж – в суботу,
В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю – дача.
А дитина плаче…
Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом грати.
Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.
Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.
Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: “Сину,
Ти чудовий тато!”
Автор: О. Микула

Вірш про втрату тата

Велике в нас Свято
І радісний день
Тож будем співати
Веселих пісень.
Це татове Свято,
Для нього пісні, —
До нього хай линуть
Всі думи мої.
Мій таточко любий
Мене звеселить,
Коли я сумую,
Коли щось болить.
Мій таточко рідний
Добра мене вчить,
Коли гарно вчуся,
То завжди хвалить.
Нам таточко рідний
Щасливий дав дім —
І мамі, і дітям,
І мріям своїм.
Мій таточку рідний,
Здоров будь, як дзвін.
Коли підросту я,
То буду, як він.
Сьогодні день — це тата літо,
А завтра осінь вже почне
Кидать свої слова на вітер,
Писать своє есе сумне,
Гей, літо в житній одежині,
У тата теж була весна,
І вечори були ожині,
І дівчина — зоря ясна.
Були слова такі сердечні,
Що пахли, як серпневий сад,
Були наївність та безпечність,
Що не вдивлялися назад.
Було, було.
І тільки згадка
В «Червоній руті» задзвенить.
А сивину не молодечу
Лиш ніжна пісня звеселить.

Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!

Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе

Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!

З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

Горе, чи нещастя, чи біда яка.

Всіх нас виручає батькова рука.

Татова правиця знає труд і піт,

Із руки цієї ми йдемо у світ.

Рідна, ніжна, щира, добра і міцна.

У житті дорога з нею не страшна.

Як підеш у люди, щоб там не було,

Хай в тобі не згасне батькове тепло.

Зовсім не старенький любий мій татусь.

Ми з ним добрі друзі, і я цим горджусь.

Він такий розумний – все на світі знає

Бо книжок багато він завжди читає.

Дуже поважає мій татусь футбол,

Разом із гравцями «забиває» гол

То підскоче в кріслі, то «Ура!» кричить,

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає наша вся сім’я,

Що на тата зовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки, і всього навчусь

І таким завзятим стану як татусь.

Мій татусь рідненький, завжди будь таким:

Спритним і веселим – вічно молодим.

Хоч і не носиш ти мундира
Та знаю я ,що в важкий час,
Ти так як всі солдати світу
Врятуєш Батьківщину й нас!
З Днем Захисника Вітчизни!

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,

Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички.

Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!

Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе

Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!

З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
(О. Бундур. Переклад В. Калини)

Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
– Котрий найдорожчий тато?

– Мій, – скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.

Ви своїх татів хваліте,
Величайте, – я не дбаю –
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
(С. Гордієнко)

Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки
Може малювать машинки
Може поскладать картинки
Може везти на собі
Як на швидкому коні
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.

(І. Грошева. Переклад Марії Шагурі)

Наш Андрійко вищий Гната,
За Андрійка вищий тато.
А за тата татів тато.
А за татового тата
Вища, мабуть, тільки хата.
(В. Хитрук)

Як весняне сонечко,
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.
Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка,
в татовій руці.

Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.
Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.

І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.
Побажав маляточкам –
хлопчикам й дівчаточкам –
мати добрих, лагідних
диво-татусів.
(Л. Вознюк)

Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
(О. Бундур. Переклад В. Калини)

Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
— А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю серце золоте?
Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:
— Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш сам добро колись, —
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!
(Л. Компанієць)

Немає в світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться — сонце гріє,
Він різні гарні гри-забави
Придумати уміє.
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.
Казки розказує чудово,
А знає їх чимало —
Й ловлю кожнісіньке я слово,
Щоб марно не пропало.
Улітку йдемо в парк гуляти,
А взимку — на санчата.
Любити Бога, зла цуратись —
Усього вчусь у тата.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато!
(Р. Завадовий)

Вірші про тата

Бажаєш зробити татові приємний сюрприз до Дня батька? Підготуй для нього цікавий вірш — поетичні рядочки якнайкраще розкажуть про Твою любов та безмежну вдячність за тепло і піклування. Найцікавіші вірші про тата шукай тут.

Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого татка — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї. А кожна маленька дівчинка мріє вийти заміж за чоловіка з татовими рисами характеру… А поки Ти насолоджуєшся чудовим смаком дитинства, присвяти своєму тату прекрасні вірші про батька з найсвітлішими та найдобрішими побажаннями. Впевнений, йому буде дуже радісно вкотре почути від Тебе гарні слова на свою адресу.

Вірш про тата

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти.
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички.
(Т. Корольова)

Я навчаюся у тата

Мої руки незупинні — то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!
(П. Осадчук)

Мій тато

Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе
Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!
(Вірш з журналу «Ух, малюк»)

Люблю я тата

Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
(О. Бундур. Переклад В. Калини)

Мій тато

Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
– Котрий найдорожчий тато?
– Мій, – скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, – я не дбаю –
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
(С. Гордієнко)

Найкращий!

Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки,
Може малювать машинки,
Може поскладать картинки,
Може везти на собі,
Як на швидкому коні.
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.
(І. Грошева. Переклад Марії Шагурі)

Татова любов

Татова любов — як літній день,
Пахне потом, хлібом,споришами…
Не знайти такої вам ніде, —
Ну — хіба що на долонях мами
Татова любов — як джерело,
Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.
Ще такої в світі не було, —
Ну, хіба що ув очах матусі.
Татова любов — немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, —
Ну, хіба що в материнськім серці.
Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.
(Сергій Рачинець)

Скоромовка

Наш Андрійко вищий Гната,
За Андрійка вищий тато.
А за тата татів тато.
А за татового тата
Вища, мабуть, тільки хата.
(В. Хитрук)

Диво-татусь

Як весняне сонечко,
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.
Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка,
в татовій руці.
Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.
Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.
І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.
Побажав маляточкам –
хлопчикам й дівчаточкам –
мати добрих, лагідних
диво-татусів.
(Л. Вознюк)